УІПА

Науково-дослідна робота


Інформаційні системи й технології набувають дедалі більшого поширення в професійній освіті. Оскільки сучасна професійна діяльність неможлива без застосування новітніх досягнень комп’ютерної техніки, то й професійна підготовка майбутніх фахівців потребує відповідного підходу. Історія використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в навчальному процесі налічує всього кілька десятків років, тому пошуки способів оптимального її поєднання з традиційними засобами й методами навчання знаходяться на самому початку шляху.

Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що останні роки характеризуються широким  поширенням Інтернету як у повсякденному, так і професійному житті мільйонів людей. Завдяки розвитку всесвітньої павутини значно розширюється коло можливостей дістати необхідну інформацію та відбувається колосальна економія часу. В наш час через Інтернет робляться покупки, розширюється коло знайомств, встановлюються нові контакти і люди широко використовують його саме для спілкування.

Мета дослідження – теоретично  обґрунтувати та експериментально дослідити  можливість підвищення зацікавленості студентів при вивченні дисциплін  шляхом застосування засобів ІКТ.

Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутнього інженера-педагога.

Предмет – формування фахової компетентності майбутнього інженера-педагога.

Задачі дослідження:

  1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми формування фахової компетентності майбутнього інженера-педагога, охарактеризувати сутність фахової компетентності та виявити її структурні компоненти.
  2. Визначити критерії та показники, охарактеризувати рівні сформованості фахової компетентності майбутнього інженера-педагога економічного напрямку.
Експериментально перевірити ефективність технології формування фахової компетентності майбутнього інженера-педагога засобами ІКТ.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити методику навчання проектування баз даних майбутніх інженерів-педагогів.

Відповідно до поставленої мети були визначенні дослідження зумовили такі завдання дослідження:

1. Здійснити аналіз чинних методик навчання та професійної діяльності фахівців з проектування баз даних, визначити проблему й гіпотезу дослідження.

2. Теоретично обґрунтувати і розробити моделі цілей та змісту, методу й засобів навчання проектування баз даних майбутніх інженерів-педагогів на основі використання ітераційних зв’язків.

3. Розробити методику навчання проектування баз даних майбутніх інженерів-педагогів, яка буде відображати професійну діяльність фахівців з проектування баз даних.

4. Експериментально перевірити ефективність розробленої методики навчання проектування баз даних майбутніх інженерів-педагогів дисципліни та впровадити в навчальний процес.

Результатом дисертаційного дослідження є методика навчання проектування баз даних, яка побудована на основі моделювання професійного процесу проектування баз даних, що дозволяє підвищити якість навчання майбутніх інженерів-педагогів.

Результати дисертаційного дослідження, можуть використовуватись в навчальному процесі майбутніх інженерів-педагогів, які навчаються за спеціальністю «Професійна освіта. Комп’ютерні технології».

Досліджується велике коло питань, пов’язаних з визначенням особливостей і основних вимог інформаційного суспільства до інформаційно-комп'ютерної підготовки фахівців у галузі науки, техніки, економіки і соціальній сфері; ефективної організації зворотного зв'язку шляхом оперативного контролю і самоконтролю результатів навчальної діяльності студентів на основі ІКТ; залученням студентів до науково-дослідної діяльності, що сприятиме не лише розширенню теоретичної бази професійної підготовки, але й виявленню і розвитку їхнього творчого потенціалу.

На основі загальних закономірностей і принципів, сучасних підходів і концепцій педагогіки та психології вищої школи кафедрою обґрунтовується і будується концепція розробки та використання комп'ютерно-орієнтованих методик навчання у вищих навчальних закладах, розглядається інноваційні методи навчання у вищій школі, доцільність їх використання при навчанні студентів інженерно-педагогічних спеціальностей.

Дослідженнями визначено структуру і зміст комп'ютерно-орієнтованих методик навчання, зокрема методів оптимізації навчального процесу для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. Викладачами кафедри проводиться педагогічний експеримент, який передбачає підтвердження ефективності запропонованих компонентів комп'ютерно-орієнтованих методик навчання, теоретичні та практичні рекомендації щодо їх впровадження і використання у навчальному процесі вищих навчальних закладів.

Таким чином наукова робота направлена на дослідження стану впровадження інноваційних методик навчання у вищій школі, доцільність їх використання при навчанні студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. Все це знайшло місце у наукових статтях, участі викладачів у науково-практичних конференціях, публікаціях у фахових виданнях, а також в роботі над дисертаційними дослідженнями.

Мета дослідження – теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов формування іншомовної професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів.

Досягнення мети дослідження й перевірка гіпотези передбачає виконання таких завдань:

1. Теоретично проаналізувати, науково обґрунтувати і конкретизувати сутність методики навчання читанню технічної літератури англійською мовою, визначити лінгвістичні й психолого-педагогічні основи формування професійно-мовної компетентності майбутніх інженерів-педагогів.

2. Розробити модель розвитку професійно-мовної компетентності  майбутніх інженерів-педагогів.

3. Виявити та обґрунтувати педагогічні умови, реалізація яких забезпечить розвиток професійно-мовної компетентності майбутніх інженерів-педагогів у процесі мовної освіти.

4. Розробити систему визначення рівня мовної компетентності майбутніх інженерів-педагогів під час роботи з науково-технічною літературою англійською мовою.

5. Розробити й апробувати дослідно-експериментальним шляхом навчально-методичне забезпечення процесу формування навичок читання професійної технічної літератури англійською мовою майбутніх інженерів-педагогів.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що його основні положення будуть доведені до рівня методичних узагальнень, що дозволить розробити науково обґрунтований навчально-методичний комплекс для розвитку навичок читання й розуміння спеціалізованої іншомовної літератури з використанням різних стратегій читання.

Цикл художніх дисциплін у навчанні майбутніх інженерів-педагогів профілю «Моделювання, конструювання та технологія швейних виробів» забезпечує естетичний розвиток студентів, прищеплює навички художньої творчості, розвинути творчі здібності.

Мета дослідження – теоретичне обґрунтування, розробка та експериментальна перевірка створення педагогічних умов для розвитку творчих здібностей майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю при вивченні художніх дисциплін.

Відповідно до зазначеної мети дослідження дисертаційної роботи визначені наступні завдання:

- вивчити сучасний стан проблеми педагогічних умов для розвитку творчих здібностей майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю при вивченні художніх дисциплін;

- проаналізувати зміст підготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю в процесі навчання художнім дисциплін;

- створити модель системи розвитку творчих здібностей студентів, майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю в процесі навчання художнім дисциплін;

- розробити критерії та рівні сформованості творчих здібностей особистості студента;

- виявити, теоретично і експериментально обґрунтувати педагогічні умови, що забезпечують ефективність реалізації процесу розвитку творчих здібностей студентів, майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю.

Теоретичне значення дослідження:

- систематизація накопичених у вітчизняній і зарубіжній літературі даних з проблеми розвитку творчих здібностей студентів у процесі навчання художнім дисциплінам;

- аналіз та узагальнення теоретичних підходів та результатів практичних досліджень з проблеми створення педагогічних умов для розвитку творчих здібностей майбутніх інженерів-педагогів у процесі навчання художнім дисциплінам.

Практичне значення дослідження:

1) можливість розробити умови розвитку творчих здібностей особистості в інженерно-педагогічних вищих навчальних закладах (творчий характер навчальної діяльності; формування системи знань і умінь, необхідних для творчої діяльності; рівня сформованості творчих здібностей; врахування особливостей особистості, стимулюючих і регулюючих творчу діяльність);

2) розробка і апробація системи розвитку творчих здібностей студентів педагогічного вузу у навчальній діяльності, що включає цільовий, теоретико-методологічний, змістовий, технологічний, результативний компоненти;

3) виявлення, обґрунтування і класифікація за компонентами діяльності педагога (мотиваційному, конструктивного, організаційного, комунікативного) педагогічні умови розвитку творчих здібностей студентів інженерно-педагогічного вузу у навчальній діяльності.

Сучасний етап розвитку інформаційних технологій характеризується вдосконаленням методології та технології розробки програмного забезпечення, заснованих на об'єктно-орієнтованому підході при підготовці студентів комп'ютерних спеціальностей.

Новітні технології визначають нову парадигму розробки програмного забезпечення: збільшення якості програмного забезпечення, автоматизація процесу, зменшення часових витрат, робота в команді з забезпеченням дистанційного керування проектом та ін. Тому в процесі підготовки фахівців у сфері розробки програмного забезпечення необхідно це враховувати.

У зв'язку з мінливистю вимог до програмних продуктів пред'являються нові вимоги до технології та методам розробки. Тому навчання технологіям розробки програмного забезпечення майбутніх інженерів-програмістів, а також розробка методики навчання є завданням, яке необхідно вирішувати. Все це обумовлює актуальність обраної теми дослідження.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є створення методичної системи навчання технології розробки програмного забезпечення майбутніх інженерів-програмістів.

Для досягнення мети поставлені такі завдання:

- вивчити принципи і технології розробки програмного забезпечення;

- проаналізувати галузеві рамки кваліфікацій і компетентності для навчання технології розробки програмного забезпечення;

- проаналізувати і вивчити сучасні підходи та методики навчання технологій розробки програмного забезпечення;

- визначити психолого-педагогічні основи методичної системи підготовки інженерів-програмістів;

- розробити методику навчання розробки програмного забезпечення майбутніх інженерів-програмістів;

- дати оцінку ефективності запропонованої методики навчання.

- впровадити в навчальний процес розроблену методику навчання технології розробки програмного забезпечення.

Об'єктом дослідження є процес навчання майбутніх інженерів-програмістів у вищих навчальних закладах.

Предметом дослідження є методика навчання технології розробки програмного забезпечення майбутніх інженерів-програмістів в умовах сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Наукова новизна дослідження полягає в розробці та обгрунтуванні методичних засад педагогічної діагностики технології розробки програмного забезпечення майбутніх інженерів-програмістів, які відобразилися в наступному:

- будуть розроблені основні компоненти методичної системи навчання технології розробки програмного забезпечення майбутніх інженерів-програмістів;

- планується удосконалення  процесу підготовки інженерів-програмістів в області розробки програмного забезпечення, стратегія підготовки фахівців напряму підготовки «Інформатика».

- подальший розвиток: зміст і методика навчання фахівців напряму підготовки «Інформатика», які включають систему тестових завдань, лабораторних занять.

Практична цінність методики навчання, що розроблюється:

1) розробка методичного посібника для проведення лабораторних робіт з використанням засобів MS Visual Studio, RS Architect;

2) розробка дорожньої карти для навчання технології розробки програмного забезпечення професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів;

3) розробка веб-додатка «Навчання технології розробки програмного забезпечення»;

4) розробка дидактичних матеріалів з теми дослідження;

5) створення комплексу тестових завдань.

Матеріали дослідження, посібники, програмний продукт можуть бути використані у вищих навчальних закладах на заняттях в процесі викладання різних дисциплін напряму підготовки «Інформатика», таких як: «Технологія розробки програмного забезпечення», «Мова програмування Java», «Мова програмування Python», «Програмування для початківців», «Об'єктно-орієнтоване програмування».

Важливість аналітичної компетентності для інженера-педагога швейного профілю (як володаря бінарної професії) полягає в умінні аналізувати як педагогічні ситуації, так і виробничі завдання. Вивчаючи освітньо-кваліфікаційну характеристику напряму підготовки 6.010104 «Професійна освіта» за профілем «Технологія виробів легкої промисловості», звернули увагу на явно простежується аналітичну діяльність фахівця, яка проявляється через міждисциплінарну зв'язок. Такий зв'язок утворюється як між дисциплінами педагогічного та інженерного напрямку спеціальності, так і всередині їх самих. У зв'язку з цим, нами виділяється аналітична компетентність, як одна з складових професійної компетентності інженерів-педагогів швейного профілю.

Таким чином, у навчальному плані підготовки інженера-педагога швейного профілю виділяємо основні фахові дисципліни, на основі яких, на нашу думку, буде формуватися аналітична компетентність пов'язана безпосередньо з професійною діяльністю: матеріалознавство швейного виробництва, технологія швейних виробів, конструювання одягу, проектування технологічних процесів, методика професійного навчання, дидактика професійної освіти.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці методики формування аналітичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю у процесі вивчення фахових дисциплін.

Відповідно до викладеної метою дослідження нами визначено такі завдання:

1. Проаналізувати стан дослідженості аналітичної компетентності майбутніх фахівців, визначити його зміст і структуру.

2. Виявити особливості аналітичної компетентності інженерів-педагогів швейного профілю в процесі вивчення фахових дисциплін.

3. Визначити педагогічні основи формування аналітичної компетентності інженерів-педагогів швейного профілю в процесі вивчення фахових дисциплін. Розробити та обґрунтувати критерії та рівні її сформованості.

4. Експериментально перевірити ефективність методики формування аналітичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю в процесі вивчення фахових дисциплін.

Теоретичне значення результатів дослідження полягає у конкретизації поняття аналітичної компетентності інженерів-педагогів швейного профілю та її місця в структурі професійної компетентності; у теоретичному аналізі комплексу педагогічних засад, що впливають на формування аналітичної компетентності.

Практичне значення результатів дослідження: розробка та апробація ефективності використання методичних рекомендацій щодо формування аналітичної компетентності при вивченні фахових дисциплін; розробка навчально-методичного комплексу з урахуванням методів і прийомів формування аналітичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю.

Інформатизація навчального процесу навчання у вищій школі стає особливо актуальною у зв'язку зі зміною парадигми навчання. Українська система вищої освіти має відповідати європейським стандартам у контексті Болонського процесу підготовки фахівця з високим рівнем компетентності, що не тільки опановує певні професійні компетенції, але й здатен активно використовувати їх у майбутній інженерно-педагогічної діяльності.

В даний час на більшості швейних підприємств використовуються системи автоматизованого проектування одягу (САПР одягу) для автоматизації технологічних і конструкторських проектних робіт. Враховуючи те, що на ринку програмного забезпечення представлена ​​велика різноманітність програмних продуктів для автоматизації проектування одягу, завдання викладачів дисциплін спеціального та інформаційного блоку полягає в тому, щоб підготувати майбутнього інженера-педагога швейного профілю, готового працювати з різними програмами на будь-якому етапі проектування швейних виробів. У зв'язку з цим, в навчальні плани підготовки студентів швейного профілю вводяться нові дисципліни інформаційного блоку: «Основи САПР одягу», «Комп'ютерне проектування технологічних процесів», «Комп'ютерне конструювання одягу», «Автоматизація виробничих процесів», які покликані забезпечити належний рівень інформаційної компетентності студентів швейного профілю.

Таким чином, завдяки зростанню матеріально-технічного оснащення вищої школи, в практичному застосуванні мультимедійних технологій в освіті є певні досягнення, але практика українського професійної освіти ще відстає в цьому аспекті від світового рівня. Проблема формування інформаційної компетентності залишається сьогодні актуальною, оскільки недостатньо вивченим є саме поняття інформаційної компетентності як категорія та особливості її формування у студентів швейного профілю на основі використання мультимедійних-технології. До теперішнього часу дискусійним залишається питання про вплив мультимедійних технологій на формування інформаційної компетентності студентів та загальну ефективність навчального процесу у вищому навчальному закладі.

Мета дослідження полягає в розробці основ формування інформаційної компетентності майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю за допомогою мультимедіа-технології та експериментальній перевірці її ефективності.

Завдання дослідження:

– теоретично проаналізувати, обґрунтувати та конкретизувати поняття інформаційної компетентності, визначити рівень інформаційної підготовки студентів на різних етапах освітнього процесу;

– розробити модель формування інформаційної компетентності студента на основі мультимедіа-технології;

– виявити методичні підходи до використання засобів мультимедіа в навчальному процесі для формування інформаційної компетентності студентів швейного профілю;

– експериментально перевірити ефективність моделі формування інформаційної компетентності студентів на основі мультимедіа-технології.

Теоретичне значення отриманих результатів буде полягати в конкретизації поняття інформаційної компетентності майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю на підставі вивчення складових її компонентів і характеристик; розробці моделі формування інформаційної компетентності студентів швейного профілю на основі мультимедіа-технології; виявленні психолого-педагогічних та інформаційних аспектів використання мультимедіа засобів у навчанні майбутніх інженерів-педагогів.

Практичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що її основні положення будуть доведені до рівня методичних узагальнень, що дозволить розробити методику формування інформаційної компетентності студентів на основі мультимедіа-технології та методичні рекомендації для розробки методичних мультимедіа засобів дослідницько-практичних форм професійного навчання студентів швейного профілю.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при розробці комп'ютерних навчальних курсів, написанні підручників і посібників для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей.

Інженерно-педагогічна спеціальність відноситься до педагогічної професії, тому є одночасно перетворюючої і керуючої. Враховуючи таку особливість, для того, щоб керувати розвитком особистості, педагог повинен мати високий рівень компетентності. Поняття професійної компетентності педагога виражає єдність його теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності і характеризує його професіоналізм.

Педагогічний та інженерний компоненти професійної діяльності тісно пов'язані між собою. Володіння інженерною діяльністю дозволяє викладачеві спеціальних дисциплін освоювати нові досягнення науки і техніки, виробництва, готувати матеріально-технічну базу для організації та здійснення навчального процесу в межах професійної підготовки. Технічне мислення, властиве інженеру, сприяє формуванню необхідних якостей (технічні здібності, творчий підхід до праці, допитливість розуму та ін.). Відсутність же цих якостей у викладача не дозволить сформувати їх у учнів та студентів. Педагогічні знання посилюють загальну і спеціальну ерудицію інженера, дозволяють йому якісно організувати управління людьми, як в рамках навчального процесу, так і в процесі виробництва.

Завдання дослідження - аналіз проблеми формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів, розробка моделі формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів (на прикладі підготовки іноземних студентів з азійського регіону)