3. Використання досвіду викладачів Харківського університету кінця ХІХ – початку ХХ ст. для удосконалення підготовки до науково-дослідної роботи майбутніх інженерів-педагогів (керівник – д. ф.-м. н., доц. Кириченко І.К., виконавець – ас. Бобрицька Г.С.)

АНОТАЦІЯ

Робота викладачів Харківського університету кінця ХІХ – початку ХХ ст. з підготовки нового покоління науковців була спрямована на виявлення талановитих студентів та організацію їх самостійної наукової діяльності. В ті часи в Харківському університеті працювали такі видатні особистості як Д.І. Багалій, М.М. Бекетов, Л.Л. Гіршман, В.Г. Імшенецький, С.Н. Бернштейн, В.П. Бузескул, М.Ф. Сумцов, Д.М. Синцов, В.А. Стєклов та ін.

Наукова, педагогічна та просвітницька діяльність харківських науковців зробила університет центром різноманітних наукових та просвітницьких товариств, в яких разом працювали і видатні вчені, і студенти, які почали виявляти інтерес до певної галузі науки. Д.І. Багалій вважав головним методом навчання спільну дослідну роботу і участь у громадській діяльності. Можна вважати, що однією із провідних форм роботи зі студентами була педагогіка партнерства.

Створення в цей період наукових шкіл – результат організації харківськими викладачами самостійної роботи студентів, створення ними умов для підготовки майбутніх науковців. Студенти, виховані професорами Харківського університету, продовжували свою наукову і педагогічну діяльність в стінах рідного ВНЗ. Тоді було підготовлено цілу плеяду видатних науковців. Це дає підставу вважати, що така організація роботи студентів є ефективною та відповідає сучасним принципам та методам роботи із студентами.

Проблема, яка постає у теперішній час перед науковцями й освітянами – це вивчення й використання в сучасних умовах досвіду попередників.

Метою науково-дослідної роботи є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов організації науково-дослідної роботи майбутніх інженерів-педагогів на основі теоретичних ідей і практичного досвіду викладачів Харківського університету кінця ХІХ – початку ХХ століття з розв’язування наукових та педагогічних питань.