ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

“Електротехнічні системи електроспоживання”
напрям підготовки 0906. Електротехніка
кваліфікація: інженер-електрик

Електроенергетика – основа науково-технічного прогресу сучасності. Вона дає людям світло й тепло, забезпечує їх побут та дозвілля. Без електроенергії неможлива робота комп’ютерів і телевізорів, побутових і медичних приладів, насосів і вентиляторів, верстатів і конвеєрів, транспорту і космічних ракет.
Професійна підготовка інженерів-електриків електротехнічних систем сформована на базі вивчення багаторічного досвіду будівництва та експлуатації вітчизняних систем електроспоживання, передового досвіду світої електроенергетики, розвитку нових технологій виробки, передачі та споживання електроенергії, вимог електрозаощаднення, глобальної інформатизації керування електроспоживанням, чіткої перспективи розвитку нових джерел отримання електричної енегії та підвищення уваги до застосування енергозберігаючих заходів у промисловості.
Фахівці, які закінчили цю спеціальність, отримують професію інженера-електрика в галузі електропостачання промислових підприємств, виробництва та розподілу електричної енергії.

Стисла характеристика навчального плану:
Навчальний план побудований за модульним принципом та має перелік груп навчальних дисциплін:
Цикл гуманітарної підготовки
(18,9% від загального обсягу навчального часу): іноземна мова, історія України, українська мова, економічна теорія, основи педагогіки, правознавство, основи психології, політологія, релігієзнавство, соціологія, культурологія, філософія;
Цикл загальнонаукових (фундаментальних дисциплін)
- (17,5% від загального обсягу навчального часу): вища математика, фізика, хімія, обчислювальна техніка та програмне забезпечення, основи екології, основи охорони праці, безпека життєдіяльності;
Цикл професійно-орієнтованих дисциплін
- (26,2% від загального обсягу навчального часу): інженерна графіка, теоретичні основи електротехніки, технічна механіка, електричні машини, теорія автоматичного керування, мікропроцесорна техніка; основи метрологія та вимірювальної техніки, електротехнічні матеріали, економіка та маркетинг, електричні апарати, електропостачання;
Цикл дисциплін рекомендованих для професійної орієнатації за спеціальністю
(18,6% від загального обсягу навчального часу): енергетичні установки, промислова електроніка, електричні системи та мережі, перетворювальна техніка, техніка та електрофізика високих напруг, електричні станції та підстанції, електромагнітні перехідні процеси;
Цикл дисциплін вільного вибору
студентом (8,6% від загального обсягу навчального часу): електромеханічні перехідні процеси, математичні методи та моделі, основи релейного захисту та автоматики;
Фахові дисципліни спеціальності
(12% від загального обсягу навчального часу): електропостачання, автономні джерела електроенергії, енергозбереження, комплексни системи автоматизованого керування, нетрадиційні джерела енергії, організація виробництва і менеджмент, основи конституційного права України, основи наукових досліджень.

Cистема знань та вмінь:

  • Організація монтажа та налагодження електрообладнання;
  • Проведення монтажа та налагодження електрообладнання;
  • Складання графіків планово-попереджувальних ремонтів електрообладнання;
  • Експлуатація електрообладнання промислових підприємств;
  • Випробування електрообладнання після ремонту або монтажу;
  • Забезпечення правил безпеки і охорони праці;
  • Розрахунок параметрів електрообладнання в різних режимах роботи;
  • Модернізація та реконструкція систем електроспоживання;
  • Оптимізація варіантів схем електроспоживання;
  • Вміння провести випробування електрообладнання під час та після ремонту, а також при монтажі;
  • Виконання організаційних заходів з охорони праці та техніки безпеки;
  • Проведення теоретико-експериментальних досліджень режимів у системах електроспоживання;
  • Проведення винахідницької та раціоналізаторської діяльності на виробництві.

Він повинен знати:

  • Основи експлуатації електрообладнання промислових підприємств;
  • Основи організації монтажа та налогодження електрообладнання;
  • Основи проведення монтажа та налогодження електрообладнання;
  • Основи організації технологічного процесу виробництва;
  • Основи організації і контролю планово-попереджувальних ремонтів електрообладнання;
  • Методи випробування електрообладнання після монтажа, або ремонту;
  • Правила безпеки і охорони праці;
  • Методи розрахунку параметрів електрообладнання в різних режимах роботи;
  • Можливі шляхи модернізації та реконструкції систем електропостачання;
  • Шляхи оптимізації варіантів схем електроспоживання;

 

Він повинен вміти:

  • Вміти організовувати технологічний процес виробництва;
  • Вміти організовувати монтаж та налагодження електрообладнання;
  • Вміти проводити монтаж та налогодження електрообладнання;
  • Складати графіки планово-попереджувальних ремонтів електрообладнання;
  • Організовувати і контролювати планово-попереджувальні ремонти електрообладнання;
  • Вести експлуатацію електрообладнання промислових підприємств;
  • Проводити випробування електрообладнання після монтажа, або ремонту;
  • Забезпечувати правила безпеки і охорони праці;
  • Проводити розрахунок параметрів електрообладнання у різних режимах роботи.;
  • Проводити модернізацію та реконструкцію систем електропостачання;
  • Проводити оптимізацію варіантів схем електроспоживання;
  • Вміти проектувати системи електропостачання промислових підприємств;
  • Проводити теоретико-експериментальні дослідження режимів у системах електроспоживання.
  • Проводити винахідницьку та раціоналізаторську діяльність на виробництві.

Спеціаліст може займати такі первинні посади:

  • інженер-енергетик;
  • інженер-електрик цеху, мереж і підстанцій по обслуговуванню електроустаткування;
  • інженер-електрик відділу головного енергетика;
  • інженер-електрик спеціального конструкторського відділу та інші посади електроенергетичного напрямку;

Позитивна тенденція поступового росту обсягів споживання електроенергії промисловими підприємствами, комунальними споживачами, дає підставу вважати, що потреба у спеціалістах електроенергетиках вищої кваліфікації країни буде постійно зростати на передбачену перспективу.
Отримані інженером-електриком знання дають можливість дбати про удосконалення електрообладнання, підвищення його надійності, знаходження нових шляхів підвищення ефективності роботи підприємств.
В основу професійної підготовки спеціалістів-електроенергетиків положені новітні інформаційні технології та гуманізація освіти. Професійна освіта спеціалістів направлена на формування в них здібностей до самостійного оновлення своїх знань і вмінь пов’язаних з науково-технічним прогресом і зростанням рівня електроенергетичної науки.
Серцевиною практичного вміння та навичок інженерів-електриків є вміння визначати вплив окремих параметрів технологічних процесів та обладнання на ефективність та надійність роботи електричних станцій і приймати заходи для їх забезпечення.
У зв’язку з високими темпами втілення принципово нових технологій вироблення електроенергії та нових принципів керування всіма технологічними процесами серцевиною всіх знань спеціаліста – електроенергетика стає високий рівень математизації та інформатизації всіх навчальних дисциплін.

“Електричні станції”
напрям підготовки 0906. “Електротехніка”
кваліфікація: інженер-електрик

Електроенергетика – основа науково-технічного прогресу сучасності. Вона дає людям світло й тепло, забезпечує їх побут та дозвілля. Без електроенергії неможлива робота комп’ютерів і телевізорів, побутових і медичних приладів, насосів і вентиляторів, верстатів і конвеєрів, транспорту і космічних ракет.
Професійна підготовка інженерів-електриків електричних станцій сформована на базі вивчення багаторічного досвіду будівництва та експлуатації вітчизняних електричних станцій, передового досвіду світової електроенергетики, розвитку нових технологій виробки, передачі та споживання електроенергії, вимог електрозаощаднення, глобальної інформатизації керування електростанцій та чіткої перспективи розвитку нових джерел отримання електричної енергії.
Позитивна тенденція поступового росту обсягів виробленої електроенергії на електричних станціях країни та долі її експорту за кордон, дає підставу вважати, що потреба в спеціалістах електроенергетиках вищої кваліфікації країни буде постійно зростати на передбачену перспективу. Професійні знання, які отримують спеціалісти в ВНЗі, дають можливість спеціалісту-електроенергетику вищої кваліфікації зрозуміти надзвичайну вагомість енергетичного комплексу для держави, для розвитку її економіки та підвищення добробуту народу, відчути свою відповідальність за роботу електричної станції в цілому, постійно використовувати свої знання, навички та вміння для забезпечення її безперебійної та ефективної роботи.

Сучасний рівень вмінь інженера-електрика вищої кваліфікації забезпечує:

  • виконання аналізу роботи енергетичних об’єктів та визначення заходів для забезпечення їх надійності і ефективності;
  • впровадження нових технологій та нового обладнання на об’єктах, що будуються або модернізуються;
  • проведення нормальної експлуатації діючих енергоустановок;
  • проведення проектних робіт та розрахунків режимів діючого електрообладнання;
  • можливість обґрунтування заходів, які б забезпечували подальшу модернізацію станцій і збереження енергоносіїв;
  • можливість обґрунтовувати економічну оцінку конкурентнопридатності продукції відповідно до попиту ринку.

На лекціях і практичних заняттях вивчаються теоретичні і практичні засади роботи енергетичних об‘єктів, методи економічного аналізу функціонування енергетичних виробництв та обґрунтування напрямків підвищення їх ефективності. Отриманні теоретичні знання студенти закріплюють під час лабораторних робіт, в процесі курсового проектування та під час виробничих та перед дипломних практик.
Сьогодні, коли питання працевлаштування вирішуються з великими труднощами, наші спеціалісти мають широкий вибір робочих місць. У цьому їм допомагає поглиблене вивчення економіки і професійне володіння комп’ютером.

Стисла характеристика навчального плану:

Навчальний план побудован за модульним принципом, має перелік груп навчальних дисциплін:
Цикл гуманітарної підготовки
(14% від загального обсягу навчального часу): історія України, ділова українська мова, українська та зарубіжна культура, філософія, основи психології та педагогіки, релігієзнавство, основи економічної теорії, політологія, основи права, соціологія, іноземна мова;
Цикл загальнонаукових (фундаментальних дисциплін)
- (19,3% від загального обсягу навчального часу): вища математика, фізика, хімія, обчислювальна техніка та програмне забезпечення, основи екології, основи охорони праці, безпека життєдіяльності;
Цикл професійно-орієнтованих дисциплін
- (24,2% від загального обсягу навчального часу): інженерна графіка, технічна механіка, теоретичні основи електротехніки, електричні машини, теорія автоматичного керування, мікропроцесорна техніка, основи метрології та вимірювальної техніки, електротехнічні матеріали, промислова електроніка, електричні апарати, економіка та маркетинг;
Цикл дисциплін рекомендованих для професійної орієнтації за спеціальністю
(16,6% від загального обсягу навчального часу): енергетичні установки, електричні станції та підстанції, електричні системи та мережі, техніка та електрофізика високих напруг, основи релейного захисту та автоматики, математичні методи та моделі, електромагнітні перехідні процеси, електромеханічні перехідні процеси, енергозбереження, надійність і діагностика електрообладнання;
Цикл дисциплін вільного вибору студентом
(9,3% від загального обсягу навчального часу): основи електроприводу, математичні задачі електроенергетики, алгоритмізація оптимізаційних задач енергетики, елементи систем автоматики, джерела світла, технологія виробництва електроенергії;
Фахові дисципліни спеціальності
(11,3% від загального обсягу навчального часу): організація виробництва і менеджмент, основи конституційного права України, електричні станції та підстанції, перетворювальна техніка, автономні джерела електроенергії, нетрадиційні джерела електроенергії, АСУ ТП в енергетиці, захист електроустановок від перенапруг, основи наукових досліджень;
Цикл професійно-орієнтованої, гуманітарної та соціально-економічної підготовки
(5,3% від загального обсягу навчального часу): економіка і організація НДР і ДКР, спеціальні питання філософії, іноземна мова за фахом, спеціальні розділи техніко-економічних розрахунків та рішень в енергетиці, психолого-педагогічні основи викладацької діяльності.

Система знань та вмінь:

    Він повинен знати:
  • математичний апарат опису фізичних об’єктів;
  • теоретичні основи електро- та радіотехніки;
  • джерела науково-технічної, комерційної та патентної інформації, щодо проектування та створення електричних станцій;
  • основи та законодавчі положення щодо організації безпеки праці;
  • знати основи проектування СЕП, базуючись на методичну та методологічну забезпеченість.

Він повинен вміти:

  • вільно володіти державною мовою, грамотно усно і письмово викладати свої думки та користуватися сучасними інформаційними технологіями;
  • володіти розвинутими організаційними можливостями і виховними уміннями, знати основи світової і вітчизняної культури, мати потреби у постійному збагаченню та вдосконаленню;
  • бути професійно компетентними. Систематично вдосконалювати професійну майстерність, безперервно поновлювати і збагачувати свої знання, застосовувати досвід своєї професійної діяльності в галузях поліпшення стану довкілля, забезпечення здоров’я людини, якості та безпеки її життєдіяльності;
  • придержуватися виконання вимог інструкцій та всіляких керівних документів, які стосуються безпосередньо виконання посадових обов’язків, згідно зі штатним розкладом підприємств;
  • проводити організацію монтажу та налагодження електрообладнання;
  • проводити експлуатацію електрообладнання електричних станцій;
  • проводити розрахунок параметрів електрообладнання у різних режимах роботи;
  • проводити діагностику та випробування під час експлуатації, а також при монтажі електрообладнання;
  • виконувати організаційні заходи охорони праці та техніки безпеки;
  • проводити теоретико-експериментальні дослідження режимів роботи електричних станцій.

Посади та функціональні обов’язки:
Фахівець здатний виконувати зазначені професійні роботи:

  • керівники виробничих підрозділів у промисловості;
  • технічні фахівці-електрики;
  • електромеханіки та електромонтажники (на роботах високої кваліфікації).

Спеціаліст може займати такі первинні посади:

  • Технік-енергетик;
  • Енергетик виробництва;
  • Енергетик цеху;
  • Енергодиспетчер;
  • Головний диспетчер (промисловість);
  • Головний енергетик;
  • Головний інженер (промисловість);
  • Начальник енергоінспекції;
  • Начальник лабораторії контрольно-вимірювальних приладів та засобів автоматики та інші посади за електроенергетичним напрямком.

Отримані інженером-електриком знання дають можливість дбати про удосконалення електрообладнання, підвищення його надійності, знаходження нових шляхів підвищення ефективності роботи електричних станцій.
У зв’язку з високими темпами втілення принципово нових технологій виробки електроенергії та нових принципів керування всіма технологічними процесами серцевиною всіх знань спеціаліста – електроенергетика стає високий рівень математизації та інформатизації всіх навчальних дисциплін.
Серцевиною практичного уміння та навичок інженерів-електриків є уміння визначати вплив окремих параметрів технологічних процесів та обладнання на ефективність та надійність роботи електричних станцій і приймати заходи для їх забезпечення.
В основу професійної підготовки спеціалістів-електроенергетиків положенні новітні інформаційні технології та гуманізація освіти. Професійна освіта спеціалістів направлена на формування в них здібностей до самостійного оновлення своїх знань і вмінь пов’язаних з науково-технічним прогресом і зростанням рівня електроенергетичної науки.

КАФЕДРА "ТЕПЛОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ УСТАНОВКИ ТЕПЛОВИХ І АТОМНИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ СТАНЦІЙ"

ПРОСПЕКТ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 7.090521
"ТЕПЛОВІ ЕЛЕКТРИЧНІ СТАНЦІЇ".

Концепція спеціальності.

Майбутнє людства прямо залежить від того, наскільки ефективно витрачатимуться запаси палива, потрібного для генерації електроенергії і теплоти сучасними тепловими та атомними електростанціями. В Україні на цих електростанціях виробляється більш ніж 80% всієї електричної і теплової енергії, потрібній нашій державі.

До теплоенергетики залучатимуться все більші матеріальні та інтелектуальні ресурси, тому що без її розвитку не буде ані добробуту, ані незалежної могутньої країни.

Сучасні технології генерації енергії потребують таких знань та навичок від спеціалістів, що дадуть їм змогу забезпечити як найбільш оптимальну генерацію теплової та електричної енергії на існуючих ТЕС та АЕС, так і модернізацію та подальший розвиток цих станцій. Такі спеціалісти мають опанувати широке поле діяльності – від проектування ТЕС та АЕС, їх монтажу та наладки, до експлуатації і перспективних наукових досліджень. Необхідні для цього знання та навички узагальнюються поняттям "Теплоенергетика", до якого в першу чергу відносять:

  • наукові знання, які поєднуються поняттям теплові процеси на ТЕС та АЕС;
  • практичні та теоретичні знання щодо принципових схем, конструкційних рішень ТЕС та АЕС та їх окремих елементів;
  • практичні та теоретичні знання сучасних технологій генерації теплової та електричної енергії на ТЕС та АЕС;
  • практичні та теоретичні знання принципів та засобів охорони навколишнього середовища при генерації енергії на ТЕС та АЕС.

Підготовка спеціалістів по тепловим електричним станціям на базі бакалаврату енергетики дозволяє одержати фахівців, які мають базові знання з тепло- і масообміну в процесах генерації енергії, володіють навиками проектування та аналізу роботи теплоенергетичних установок ТЕС та АЕС, а з другого боку –спроможні використовувати ці знання та навички при безпосередній експлуатації обладнання ТЕС та АЕС.

Ці фахівці також мають бути спроможні вирішувати широке коло питань, пов'язаних з технологіями, управлінням, забезпеченням чистоти навколишнього середовища, досягненням економічних показників щодо проектування, експлуатації, модернізації та наукових досліджень на ТЕС та АЕС. Випускники цієї спеціальності оволодівають навичками аналізу та синтезу складних специфічних систем, якими є сучасні ТЕС та АЕС і складові їх підсистеми – блоки, теплоенергетичні установки, окремі агрегати та прилади. У цих системах тісно перехрещуються якості технічного, наукового, економічного та соціального характеру. У зв'язку з цим випускникам надається комплексна синтетична кваліфікація "інженер-теплоенергетик".

Стисла характеристика навчального плану.

Навчальний план побудований за модульним принципом та включає наступні групи навчальних дисциплін:

Фундаментальні дисципліни:

вища математика; фізика, хімія; основи інформаційних технологій та програмування.

Загально-інженерні дисципліни:
теоретична механіка; матеріалознавство та технологія матеріалів; опір матеріалів; нарисна геометрія, інженерна та комп'ютерна графіка; математичні методи та моделі в розрахунках на ЕОМ; основи конструювання; гідрогазодинаміка; тепломасообмін; метрологія та стандартизація; електротехніка та електроніка; теплотехнічні вимірювання та прилади; основи екологоії.

Професійно-орієнтовані дисципліни:
палива, топки та котельні установки; турбіни ТЕС та АЕС; тепломасообмінні апарати ТЕС та АЕС; теплові та атомні електростанції та установки; електрична частина електростанцій; ядерні енергетичні установки; технологія води на ТЕС; автоматизація та АСУТП; теплофікація та теплові мережі; режими роботи та експлуатації ТЕУЕС; ремонт і монтаж теплоенергетичного устаткування; екологічне забезпечення ТЕУЕС; енергозберігаючі екологічно чисті і нетрадиційні технології в енергетиці.

Економічні, правові та соціальні дисципліни:
економіка енергетики; техніко-економічні основи теплоенергетики; безпека життєдіяльності; основи охорони праці; організація виробництва та менеджмент; основи конституційного права України.

Система знань та умінь.

Як фахівець теплоенергетики, який спеціалізується на теплових електричних станціях, інженер-теплоенергетик повинен знати основні особливості цих об'єктів та технологічних процесів генерації енергії на них, що впливають на основні показники роботи як станції в цілому, так і окремих її блоків та елементів.

Уміти обстежувати предметну галузь користувача теплової та електричної енергії з метою формування завдання на проектування.

Мати навички складання технічних та техніко-економічних обгрунтувань, проектування, наукових досліджень для різного рівня потреб теплоенергетичних систем ТЕС та АЕС.

Уміти обирати та обгрунтовувати обраний технологічний процес генерації теплової та електричної енергії в цілому та його окремі елементи (вибір палива, способу його згоряння, визначення та аналіз режимів генерації теплової енергії, аналіз та вибір потрібного теплоенергетичного обладнання, та забезпечення режимів його роботи).

Знати методи контролю та управління технологічними процесами генерації енергії на ТЕС та АЕС, уміти поставити завдання на їх технічну реалізацію.

Знати коло проблем по захисту навколишнього середовища, притаманних ТЕС та АЕС, мати навички аналізу та вибору методів щодо їх вирішення.

Як спеціаліст-теплоенергетик він повинен займатися широким колом питань і опанувати такі напрямки професійної діяльності, які є характерними для сучасних ТЕС та АЕС, проектних та науково-дослідних інститутів відповідної тематики, монтажних та ремонтних організацій, установ метрології та стандартизації, теплових мереж, установ по контролю навколишнього середовища.

Він повинен знати:

  • Закони технічної термодинаміки, тепломасообміну, теплопередачі.
  • Особливості теплообміну при фазових перетвореннях, властивості води та пари, цикли паро- та газотурбінних установок.
  • Властивості енергетичних палив, основні закономірності згоряння енергетичних палив.
  • Закони технічної гідравліки та гідродинаміки.
  • Сучасні методи генерації теплової та електричної енергії.
  • Принципові та теплові схеми ТЕС та АЕС, їх блоків та елементів.
  • Конструктивні рішення найбільш поширених енергетичних котлів, парових турбін, теплообмінників.
  • Основні співвідношення теорії опору матеріалів, властивості конструкційних енергетичних матеріалів.
  • Основи процесів генерації пари на АЕС, особливості теплових схем та теплоенергетичного обладнання на АЕС.
  • Основи конструювання елементів теплообмінних пристроїв.
  • Основні положення економіки енергетики та теплоенергетики. Визначення показників економічності ТЕС та АЕС, методи вартісної оцінки технічних рішень в теплоенергетиці.
  • Принципи забезпечення безпеки праці на ТЕС та АЕС.

Він повинен уміти:

  • Виконувати розрахунок принципових теплових схем ТЕС та АЕС.
  • Аналізувати ефективність змін в принципових теплових схемах ТЕС, АЕС та теплових енергетичних установках.
  • Формулювати мету вдосконалення та модернізації теплових енергетичних установок.
  • Виконувати теплові та гідравлічні розрахунки генераторів пари, парових турбін та теплообмінників.
  • Здійснювати екологічну експертизу прийнятих технічних рішень.
  • Проводити контроль та вимірювання основних технічних параметрів роботи теплоенергетичних установок.
  • Здійснювати патентно-інформаційні дослідження та займатися патентно-винахідницькою діяльністю у галузі теплоенергетики.

Посади та функціональні обов’язки.

Освітній рівень бакалавра енергетики - фахівець цієї спеціальності здатний виконувати професійні роботи: в дослідженні, розробці, проектуванні, виготовленні, експлуатації та ремонті в галузях: генерації та розподілу теплової енергії; промислового виробництва; проектування, виготовлення, монтажу на налагодження устаткування; технічного контролю та аналізу; інформатизації.

Бакалавр енергетики може займати після випуску із вищого закладу освіти первинні (молодші) інженерні та керівні (низового управлінського персоналу) посади: інженер без категорії, інженер відділів підприємства, інженер-дослідник, інженер-енергетик, енергетик, майстер цеху, технік різних посадових призначень, механік по обслуговуванню енергетичного та теплотехнічного устаткування, диспетчер виробництв, інспектор технічного надзору, лаборант, інженер з патентної та винахідницької роботи.

Спеціаліст зі спеціальності “Теплові електричні станції” здатний виконувати зазначену професійну роботу: начальник (іншій керівник) і майстер виробничих підрозділів в енергетиці та промисловості; інженер, у тому числі - з налагодження, удосконалення технології та експлуатації електричних станцій та мереж; з управління блоками АЕС; з налагодження й випробувань; з експлуатації та ремонту; з охорони навколишнього середовища; а також інженер-енергетик.

Спеціаліст зі спеціальності “Теплові електричні станції” може займати первинні посади: майстер виробництва, виробничої лабораторії, виробничої служби, дільниці, з експлуатації та ремонту машин і механізмів, з ремонту, налагодження, перевірки та пуску устаткування атомних станцій, з ремонту устаткування (промисловість), котельної, енергоцеху промпідприємства або електростанції, дільниці по експлуатації та ремонту теплоенергетичного або теплотехнологічного обладнання підприємства або спеціалізованої організації.

Магістр зі спеціальності “Теплові електричні станції” здатний виконувати зазначену професійну роботу: начальник (завідувач) науково-дослідних підрозділів з науково-технічної підготовки виробництва; керівник, у тому числі - проектів та програм; малих підприємств; з розрахунків та режимів; майстер дослідної устави; інженер-дослідник.

Магістр зі спеціальності “Теплові електричні станції” може займати первинні посади: майстер, у тому числі - керівник бригади (дослідної, проектної організації); начальник, у тому числі - начальник бюро, відділу науково-технічної інформації, науково-дослідної лабораторії, сектора (науково-дослідного, конструкторського та інш.); директор (керівник) малого промислового підприємства; науковий співробітник; інженер з керування турбіною атомної станції; інженер-конструктор; стажист-дослідник.

“Професійне навчання. Електроенергетика”
напрям підготовки 0101. Педагогічна освіта
кваліфікація: інженер-електрик, викладач дісциплін енергетичного профілю


Електроенергетика – основа науково-технічного прогресу сучасності. Вона дає людям світло й тепло, забезпечує їх побут та дозвілля. Без електроенергії неможлива робота комп’ютерів і телевізорів, побутових і медичних приладів, насосів і вентиляторів, верстатів і конвеєрів, транспорту і космічних ракет.

Спеціалісти, що отримали цю спеціальність отримують професію інженера-педагога і можуть працювати в професійно-технічних училищах, коледжах та вузах викладачами спецдисциплін, а також як інженери-електрики в галузі електропостачання промислових підприємств і енергозбереження.

Спеціальність інженер-педагог дає унікальну змогу крім інженерних знань отримати знання з педагогіки, психології, методики викладання, котрі знайдуть застосування не тільки на виробництві, але й у побуті.

Стисла характеристика навчального плану:

Навчальний план побудований за модульним принципом та має перелік груп навчальних дисциплін:
Цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки
(17,1% від загального обсягу навчального часу);
Цикл природничо-наукової підготовки
(20% від загального обсягу навчального часу);
Цикл професійної та практичної підготовки
(43% від загального обсягу навчального часу);
Цикл професійно-орієнтованої, гуманітарної і соціально-економічної підготовки
(3,7% від загального обсягу навчального часу);
Цикл природничо-наукової, професійної та практичної підготовки
(16% від загального обсягу навчального часу);

Система знань та вмінь:
Педагогічна функція:

  • Розробка змісту освіти робітника заданої спеціальності;
  • Конструювання змісту навчального матеріалу з навчальної дисципліни;
  • Розробка технології навчання;
  • Підготовка технічних та дидактичних засобів;
  • Підготовка засобів контролю засвоєння навчального матеріалу;
  • Формування професійних умінь та навичок;
  • Формування колективу в навчальній групі;
  • Формування інтересу до навчального предмету і стійкої орієнтації на обрану професію;
  • Організація і керування діяльністю педагогічного і виробничого колективу;
  • Проведення профвідбору;
  • Удосконалення системи навчання і виховання;
  • Проведення теоретико-експериментальних досліджень.

Інженерна функція:

  • Організація технологічного процесу виробництва;
  • Проводити розрахунки параметрів електрообладнання, модернізацію та реконструкцію систем електроспоживання, оптимізацію варіантів схем електроспоживання.

Він повинен знати:

  • Математичний апарат опису фізичних об’єктів;
  • Теоретичні основи електро- та радіотехніки;
  • Джерела науково-технічної, комерційної та патентної інформації, щодо проектування та створення систем електропостачання;
  • Основи та законодавчі положення щодо організації безпеки праці;
  • Основи проектування СЕП, базуючись на методичну та методологічну забезпеченість;
  • Основи вікової та педагогічної психології;
  • Теорію та історію педагогіки;
  • Основи професійної педагогіки.

Він повинен вміти:

  • Вільно володіти державною мовою, грамотно усно і письмово викладати свої думки та користуватися сучасними інформаційними технологіями;
  • Володіти розвинутими організаційними можливостями і виховними уміннями, знати основи світової і вітчизняної культури, мати потребу в постійному збагаченні та вдосконаленні;
  • Аналізувати ринок праці, виявляти потребу у робітниках нових професій. Аналізувати професійну діяльність робітників та розробляти зміст їх освіти;
  • Визначати згідно з професійним призначенням предмет діяльності та засоби їх реалізації;
  • Відбирати навчальний матеріал, визначати поняття, змістові одиниці засвоєння;
  • Вибирати навчально-виробничі роботи за темами виробничого навчання;
  • Планувати навчально-виробничі роботи;
  • Розробляти мету навчального матеріалу;
  • Аналізувати структуру змісту навчального матеріалу та визначати методи навчання;
  • Вибирати заходи, методи та засоби навчальної діяльності, самоаналізувати заходи та засоби навчальної діяльності та їх коректувати під час навчання;
  • Аналізувати умови навчання, визначати потреби в дидактичних засобах та розробляти їх;
  • Визначати умови використання технічних засобів навчання;
  • Відбирати дидактичний матеріал у відповідності до теми уроку;
  • Відбирати технічні засоби навчання;
  • Підготувати матеріально-технічне оснащення робочих місць учнів відповідно переліку навчально-виробничих робіт;
  • Відбирати контрольні питання та завдання за темами;
  • Пояснювати навчальний матеріал. Демонструвати експерименти. Узагальнювати теоретичні положення;
  • Проводити різні форми контролю;
  • Розробляти кваліфікаційні роботи за етапами підготовки учнів;
  • Аналізувати та оцінювати роботи учнів;
  • Складати психолого-педагогічні характеристики;
  • Досліджувати між особисті відносини у групі.
  • Формувати позитивні відносини учнів до участі у суспільно-корисній діяльності;
  • Розробляти зміст та проводити виховну роботу по формуванню свідомого відношення до обраної професії;
  • Створювати і підтримувати позитивний морально-психологічний клімат. Використовувати соціологічні і соціально-психологічні методики для діагностики розвитку між особових відношень;
  • Планувати роботу колективу;
  • Правильно підбирати і проводити розстановку кадрів;
  • Проводити діагностику стану навчального обладнання;
  • Проводити поточний ремонт електроустаткування;
  • Проводити розробку нових лабораторних робіт;
  • Проводити виготовлення лабораторних стендів. Проводити установку та монтаж лабораторного обладнання в майстерні;
  • Працювати в навчальних закладах середньої освіти;
  • Аналізувати теорії навчання і виховання. Формувати проблему дослідження;
  • Проводити апробацію методичних рекомендацій у проектуванні навчання шляхом публікацій і проведення занять;
  • Організовувати технологічний процес виробництва;
  • Організовувати монтаж та налагодження електрообладнання;
  • Проводити монтаж та налагодження електрообладнання;
  • Складати графіки планово-попереджувальних ремонтів електрообладнання;
  • Організовувати і контролювати планово-попереджувальні ремонти електрообладнання;
  • Проводити випробування електрообладнання після монтажу, або ремонту;
  • Забезпечувати правила безпеки і охорони праці;
  • Проводити розрахунок параметрів електрообладнання в різних режимах роботи;
  • Модернізувати та проводити реконструкцію систем електропостачання;
  • Проводити оптимізацію варіантів схем електроспоживання.

Посади та функціональні обов’язки:
Отримана за час навчання загально-інженерна підготовка дозволяє фахівцям успішно вирішувати здачі з проектування та створення сучасних систем електропостачання промислових підприємств.
Також фахівці можуть працювати інженерами на промислових підприємствах, у науково-дослідних інститутах, проектних, конструкторських організаціях.
Теоретичні та практичні знання в галузі педагогіки, методики виховної роботи, методики викладання технічних дисциплін дозволяє фахівцям педагогам працювати у вищих навчальних закладах I-III рівнів акредитації. Широкий профіль підготовки дозволяє фахівцям працювати як педагогами, так і майстрами виробничого навчання у Вузах I-III рівнів акредитації.

Спеціаліст даного профілю може працювати у нижче приведених закладах:

  • Система професійно-технічної освіти;
  • Навчально-виробничі комбінати;
  • Загальноосвітня школа;
  • Система підвищення кваліфікації спеціалістів професійно-технічної освіти;
  • Відділи технічного навчання виробництв;
  • Система вищої освіти ВНЗ;
  • Промислове виробництво;
  • Електричні мережі;
  • Електричні станції.

Спеціаліст може займати такі первинні посади:

  • інженер-енергетик;
  • диспетчер районних диспетчерських пунктів;
  • викладач загально-технічних дисциплін;
  • викладач спеціальних дисциплін;
  • майстер виробничого навчання;
  • методист;
  • інструктор виробничого навчання;
  • завідуючий лабораторії;
  • інженер навчального процесу;
  • та інші посади за технологічним та педагогічним направленням в області електроенергетики.

Позитивна тенденція поступового росту обсягів споживання електроенергії промисловими підприємствами з одночасним підвищенням вимог до людського фактору, виникнення необхідності підготовки спеціалістів для професійно-технічної освіти, дає підставу вважати, що потреба в інженерах-педагогах електроенергетичного профілю вищої кваліфікації країни буде постійно зростати на передбачену перспективу.