Електротехнічні системи електроспоживання

“Електротехнічні системи електроспоживання”
напрям підготовки 0906. Електротехніка
кваліфікація: інженер-електрик

Електроенергетика – основа науково-технічного прогресу сучасності. Вона дає людям світло й тепло, забезпечує їх побут та дозвілля. Без електроенергії неможлива робота комп’ютерів і телевізорів, побутових і медичних приладів, насосів і вентиляторів, верстатів і конвеєрів, транспорту і космічних ракет.
Професійна підготовка інженерів-електриків електротехнічних систем сформована на базі вивчення багаторічного досвіду будівництва та експлуатації вітчизняних систем електроспоживання, передового досвіду світої електроенергетики, розвитку нових технологій виробки, передачі та споживання електроенергії, вимог електрозаощаднення, глобальної інформатизації керування електроспоживанням, чіткої перспективи розвитку нових джерел отримання електричної енегії та підвищення уваги до застосування енергозберігаючих заходів у промисловості.
Фахівці, які закінчили цю спеціальність, отримують професію інженера-електрика в галузі електропостачання промислових підприємств, виробництва та розподілу електричної енергії.

Стисла характеристика навчального плану:
Навчальний план побудований за модульним принципом та має перелік груп навчальних дисциплін:
Цикл гуманітарної підготовки
(18,9% від загального обсягу навчального часу): іноземна мова, історія України, українська мова, економічна теорія, основи педагогіки, правознавство, основи психології, політологія, релігієзнавство, соціологія, культурологія, філософія;
Цикл загальнонаукових (фундаментальних дисциплін)
- (17,5% від загального обсягу навчального часу): вища математика, фізика, хімія, обчислювальна техніка та програмне забезпечення, основи екології, основи охорони праці, безпека життєдіяльності;
Цикл професійно-орієнтованих дисциплін
- (26,2% від загального обсягу навчального часу): інженерна графіка, теоретичні основи електротехніки, технічна механіка, електричні машини, теорія автоматичного керування, мікропроцесорна техніка; основи метрологія та вимірювальної техніки, електротехнічні матеріали, економіка та маркетинг, електричні апарати, електропостачання;
Цикл дисциплін рекомендованих для професійної орієнатації за спеціальністю
(18,6% від загального обсягу навчального часу): енергетичні установки, промислова електроніка, електричні системи та мережі, перетворювальна техніка, техніка та електрофізика високих напруг, електричні станції та підстанції, електромагнітні перехідні процеси;
Цикл дисциплін вільного вибору
студентом (8,6% від загального обсягу навчального часу): електромеханічні перехідні процеси, математичні методи та моделі, основи релейного захисту та автоматики;
Фахові дисципліни спеціальності
(12% від загального обсягу навчального часу): електропостачання, автономні джерела електроенергії, енергозбереження, комплексни системи автоматизованого керування, нетрадиційні джерела енергії, організація виробництва і менеджмент, основи конституційного права України, основи наукових досліджень.

Cистема знань та вмінь:

  • Організація монтажа та налагодження електрообладнання;
  • Проведення монтажа та налагодження електрообладнання;
  • Складання графіків планово-попереджувальних ремонтів електрообладнання;
  • Експлуатація електрообладнання промислових підприємств;
  • Випробування електрообладнання після ремонту або монтажу;
  • Забезпечення правил безпеки і охорони праці;
  • Розрахунок параметрів електрообладнання в різних режимах роботи;
  • Модернізація та реконструкція систем електроспоживання;
  • Оптимізація варіантів схем електроспоживання;
  • Вміння провести випробування електрообладнання під час та після ремонту, а також при монтажі;
  • Виконання організаційних заходів з охорони праці та техніки безпеки;
  • Проведення теоретико-експериментальних досліджень режимів у системах електроспоживання;
  • Проведення винахідницької та раціоналізаторської діяльності на виробництві.

Він повинен знати:

  • Основи експлуатації електрообладнання промислових підприємств;
  • Основи організації монтажа та налогодження електрообладнання;
  • Основи проведення монтажа та налогодження електрообладнання;
  • Основи організації технологічного процесу виробництва;
  • Основи організації і контролю планово-попереджувальних ремонтів електрообладнання;
  • Методи випробування електрообладнання після монтажа, або ремонту;
  • Правила безпеки і охорони праці;
  • Методи розрахунку параметрів електрообладнання в різних режимах роботи;
  • Можливі шляхи модернізації та реконструкції систем електропостачання;
  • Шляхи оптимізації варіантів схем електроспоживання;

 

Він повинен вміти:

  • Вміти організовувати технологічний процес виробництва;
  • Вміти організовувати монтаж та налагодження електрообладнання;
  • Вміти проводити монтаж та налогодження електрообладнання;
  • Складати графіки планово-попереджувальних ремонтів електрообладнання;
  • Організовувати і контролювати планово-попереджувальні ремонти електрообладнання;
  • Вести експлуатацію електрообладнання промислових підприємств;
  • Проводити випробування електрообладнання після монтажа, або ремонту;
  • Забезпечувати правила безпеки і охорони праці;
  • Проводити розрахунок параметрів електрообладнання у різних режимах роботи.;
  • Проводити модернізацію та реконструкцію систем електропостачання;
  • Проводити оптимізацію варіантів схем електроспоживання;
  • Вміти проектувати системи електропостачання промислових підприємств;
  • Проводити теоретико-експериментальні дослідження режимів у системах електроспоживання.
  • Проводити винахідницьку та раціоналізаторську діяльність на виробництві.

Спеціаліст може займати такі первинні посади:

  • інженер-енергетик;
  • інженер-електрик цеху, мереж і підстанцій по обслуговуванню електроустаткування;
  • інженер-електрик відділу головного енергетика;
  • інженер-електрик спеціального конструкторського відділу та інші посади електроенергетичного напрямку;

Позитивна тенденція поступового росту обсягів споживання електроенергії промисловими підприємствами, комунальними споживачами, дає підставу вважати, що потреба у спеціалістах електроенергетиках вищої кваліфікації країни буде постійно зростати на передбачену перспективу.
Отримані інженером-електриком знання дають можливість дбати про удосконалення електрообладнання, підвищення його надійності, знаходження нових шляхів підвищення ефективності роботи підприємств.
В основу професійної підготовки спеціалістів-електроенергетиків положені новітні інформаційні технології та гуманізація освіти. Професійна освіта спеціалістів направлена на формування в них здібностей до самостійного оновлення своїх знань і вмінь пов’язаних з науково-технічним прогресом і зростанням рівня електроенергетичної науки.
Серцевиною практичного вміння та навичок інженерів-електриків є вміння визначати вплив окремих параметрів технологічних процесів та обладнання на ефективність та надійність роботи електричних станцій і приймати заходи для їх забезпечення.
У зв’язку з високими темпами втілення принципово нових технологій вироблення електроенергії та нових принципів керування всіма технологічними процесами серцевиною всіх знань спеціаліста – електроенергетика стає високий рівень математизації та інформатизації всіх навчальних дисциплін.