Одна з найстрашніших трагедій – масовий розстріл єврейського (і не тільки) населення підрозділами СС і німецької поліції – сталась на початку Другої світової війни в Україні. 29 вересня 1941 року у Києві…
Бабин Яр на околиці міста став місцем масових вбивств впродовж наступних 3-ьох років – 1941-1943. За цей час фашистські війська розстріляли тут десятки тисяч людей як єврейської, так і інших національностей. Серед вбитих було й чимало українців.
За підрахунками загалом на цьому місті загинуло близько 100 тисяч людей.
Одна з тих, хто пережила цю трагедію і залишилась в живих, так згадувала ті події: «Щоразу я бачила нову групу чоловіків і жінок, літніх людей і дітей, яких змушували роздягатися. Усіх [їх] заводили до рову, де автоматники їх розстрілювали. Потім приводили наступну групу... Я бачила цей жах на власні очі. Хоча я стояла не близько біля ями, до мене долинали страшні крики переляканих людей і тихі дитячі голоси, що кликали: «Мамо, мамо…».
Сьогодні ж сучасна Україна має нові місця масових звірств – Буча, Ізюм, Маріуполь, Бородянка... Перелік масових поховань наших громадян, які були вбиті армією країни-агресорки, країни-терористки росії можна продовжувати ще довго…
Так, це зовсім інша, але ще одна наша трагедія, яку ми ніколи не забудемо і не пробачимо.
Світла пам’ять всім загиблим!
